Науково-методична робота - Географія
Понеділок, 03 лютого 2014 10:45
Розробка навчально - методичного комплексу
Дана тема є ключовою і найважливішою в курсі суспільної географії світу. Вона дає учням уявлення про структуру, розвиток, механізми формування системи світового господарства. Завдяки даній темі в учнів формується цілісне уявлення про шкільний курс суспільної географії, про зв’язок розділів «Загальний огляд світу» і регіональної частини. Вивчення цієї теми дозволяє учням зрозуміти складність світового господарства, взаємозалежність і взаємовплив між основними його складовими.
Основні завдання у вивченні даної теми
Основним завданням вивчення даної теми є розуміння учнями світового господарства як системи. Учні повинні знати і розуміти механізми взаємозв’язків між елементами системи світового господарства. Необхідно також знати і розуміти структуру системи світового господарства, властивості цієї системи, її розвиток. Учні мають робити висновки про вплив на світове господарство науково – технічної революції і глобалізації. Необхідне також розуміння і про міжнародний географічний поділ праці як основу для розвитку світового господарства. І, нарешті, знати сучасні тенденції у розвитку світового господарства. Тема є досить складною для вивчення, але вона дає уявлення про світове господарство як систему, знання, отримані при вивченні теми ми можемо використати у процесі вивчення регіональної економіки, новітньої історії, курсу «Людина і світ», основ економіки. Для перевірки знань і умінь учнів в кінці теми можна провести самостійну роботу.
Форми і методи роботи під час вивчення теми
В процесі вивчення теми ми можемо використовувати такі типи уроків:
Типи уроку вчитель обирає в залежності від профілю класу, інтелектуальних можливостей учнів, кількості учнів у класі.
В ході вивченні теми вчитель може користуватись різноманітними формами проведення уроку. Це, наприклад, розповідь вчителя, розгляд проблемних питань, пошук причинно – наслідкових зв’язків, мозковий штурм та інші. Можна також поєднати семінарське заняття з методом проектів, запропонувавши учням розгляд ряду проблем розвитку сучасного світового господарства, а потім на семінарському занятті вони можуть представити свої проекти.
Урок 1
Поняття про сучасне світове господарство
Урок варто почати з визначення світового господарства. Визначення має бути не надто громіздким і водночас інформативним. На нашу думку, найкращим визначенням буде таке:
Світове господарство є системою пов’язаних між собою суб’єктів світової економіки – національних господарств країн, транснаціональних корпорацій і міжнародних організацій.
Те, що елементами світового господарства є національні господарства країн, сумнівів в учнів не виникає. Тому тут варто довести, що повноправними суб’єктами світового господарства є транснаціональні корпорації та міжнародні організації.
Насамперед учні мають зрозуміти економічний зміст терміну – транснаціональні корпорації. Знову ж таке визначення має бути достатньо інформативним, але не громіздким. Наразі можна запропонувати таке:
Транснаціональні корпорації – це міжнародні корпорації, виробнича та торгівельно – збутова діяльність яких винесена за межі національної держави. Структурно ТНК представляють собою головний офіс, якому підпорядковані філії, що знаходяться в різних країнах.
Формування ТНК почалося в 60-х роках ХХ ст., коли провідні компанії західних країн почали масово здійснювати експорт фінансового та інвестиційного капіталу, який виявився для цих компаній надлишковим. Поглиблення суспільного поділу праці і впровадження нових технологій створили можливості просторового розділення окремих технологічних процесів, а вдосконалення видів світового транспорту та зв”язку прискорили ці процеси. Крім того, виникла необхідність долати “торгові бар’єри” країн, куди постачалась продукція. Тому на деякому етапі зручнішим стало будівництво підприємств за межами країни, ніж експорт продукції. Чому ТНК можна вважати повноцінним суб”єктом світового господарства? Щоб учні це усвідомили, варто навести ряд характерних прикладів:
Дані приклади є достатньо наочними і яскравими та доводять нам, що ТНК є повноцінними суб”єктами світової економіки. Після цього учням варто запропонувати обговорення позитивних та негативних рис діяльності ТНК у світі. До позитивних рис ми можемо віднести такі:
Негативні риси діяльності ТНК:
Наступним етапом роботи має бути ознайомлення учнів з міжнародними організаціями як суб’єктами світової економіки. Потрібно визначити, що міжнародні економічні організації встановлюють правила гри на світовому ринку, тому безпосердньо впливають на міжнародні економічні відносини. Далі учнів слід познайомити з прикладами міжнародних організацій, в першу чергу тих, які впливають на світову економіку. Міжнародні економічні організації можна розділити на світові та регіональні. Розглядаючи загальносвітові міжнародні організації, ми не можемо не згадати про такі, як Міжнародний валютний фонд, Світова організація торгівлі, організація країн-експортерів нафти ОРЕС, Світовий банк та інші. Потрібно також зазначити, яку роль у світовій економіці виконують зазначені вчителем організації. Діяльність регіональних організацій спрямована перш за все на створення зон вільної торгівлі та економічну інтеграцію між країнами. З учнями можна розглянути приклади таких організацій, як NAFTA – зона вільної торгівлі Канади, США і Мексики, Європейський Союз, ASEAN – організація економічної співпраці країн Південно – Східної Азії, Шанхайська організація співробітництва та інші.
Таким чином, ми приходимо до висновку, що міжнародні організації є повноцінними суб’єктами світової економіки. І в результаті світове господарство представляє собою системне утворення.
Завершальним етапом уроку може стати розгляд етапів формування світового господарства. Тут варто пояснити економічний смисл вживаного терміну “етап”. Етап у розвитку світового господартва – це часовий проміжок, протягом якого відбувались значні якісні і кількісні зміни у розвитку світового господарства та суттєве пришвидшення його розвитку. Важливо з учнями визначити перший, початковий етап формування. Учні мають прийти до висновку, що першим етапом стали великі географічні відкриття, наслідком яких стало перетворення міжнародної торгівлі у світову в повній мірі цього слова та суттєве пожвавлення світової торгівлі. Другим етапом можна вважати промисловий переворот. Він розпочався у ХVІІІ ст. в Англії і характеризувався переходом до машинного виробництва та значним зростанням розвитку продуктивних сил. Це дозволило значно збільшити об’єми виробництва та запропонувати виробникам нові товари, що дало можливість ряду країн поступально розвиватись та збільшувати експортно – імпортні операції. Третій етап пов’язаний з впровадженням конвеєрного виробництва. Започатковано на науковій основі це було на заводах Генрі Форда. Конвеєр дав змогу зробити виробництво масовим, а переважна кількість товарів стала доступною для споживачів. Як наслідок, знову відбулось суттєве пожвавлення міжнародної торгівлі. В середині ХХ ст. у світовій економіці розпочалась ще одна технологічна революція, яка отримала назву – науково – технічна. Це був четвертий етап розвитку світового господарства. Визначальним чинником НТР є той, що зростання економіки тепер було пов’язане з науково – технічним прогрессом і стало необхідним чинником економічного зростання. Сучасний етап формування світового господарства пов’язаний з процесами глобалізації, тобто формування єдиного світового ринку.
В кінці уроку варто ще раз перевірити, чи розуміють учні, що світова економіка є системою та перевірити розуміння етапів формування світового господарства.
Урок 2
Характеристики та властивості системи світового господарства
Урок варто розпочати з актуалізації опорних знань учнів, отриманих на першому уроці. Головне – це пригадати, що світове господарство є системою та елементи цієї системи. Але в будь-якій системі існують механізми, які поєднують елементи цієї системи в єдине ціле. Такі механізми є і в системі світового господарства. Потрібно назвати ці механізми:
Названі форми міжнародних зв’язків є тими своєрідними ниточками, які поєднують суб’єкти світового господарства в єдину систему. Далі ми пояснюємо учням, що будь-яка система має свої властивості. Такі властивості має і система світового господарства. Назвемо і зхарактеризуємо їх:
Урок 3
Міжнародний географічний поділ праці як основа світового господарства
Початок цього уроку варто присвятити актуалізації опорних знань та повторенню механізмів взаємозв’язків в системі світового господарства. Учні ще раз мають почути, що саме ці взаємозв’язки забезпечують функціонування системи. Причому названі механізми взаємозв’язків мають бути в постійному русі і динаміці. Тобто необхідна рушійна сила, яка призводить до безперервних процесів в системі світового господарства, до зміцнення механізмів взаємозв’язків, в решті решт – до суспільного прогрессу.
Такою рушійною силою можна вважати міжнародний географічний поділ праці. Учні в курсі історії знайомились з поняттям “суспільний поділ праці”, а в курсі суспільної географії України з’явився термін “територіальний поділ праці”. Тому варто повторити дану термінологію, наголошуючи на особливостях кожного поняття і таким чином підійти до визначення міжнародного географічного поділу праці. Це визначення достатньо просте, інформативне і зрозуміле для учнів. Приблизно його можна озвучити так: міжнародний географічний поділ праці – це спеціалізація країни на відповідних галузях економіки з метою максимізації прибутку. Обов’язково треба оголосити учням, що МГПП є об’єктивним процесом. Ця об’єктивність випливає з можливості максимізації прибутку за умов спеціалізації. Потрібно також вияснити з учнями, а чому спеціалізація дає можливість забезпечити максимізацію прибутку. Це питання не є важким для учнів і відповіді на нього лежать на поверхні. Зокрема, це те, що спеціалізація дає можливість збільшення кількості і якості виробництва за рахунок вдосконалення навичок виробництва відповідного продукту. Потрібно наголосити, що продукт спеціалізації є не обов’язково матеріальним.
Об’єктивною основою МГПП є закон порівняльних переваг Давида Рікардо. Математичне доведення закону, на наш погляд для учнів не варто давати, а от формулювання його досить цікаве і парадоксальне, тому учні мають його зафіксувати. Знову ж таки, формулювання закону порівняльних переваг варто спростити, відповідно до вікових можливостей учнів. Тобто для учнів сформулювати його можна приблизно так: Якщо країна має можливісь виробляти всю номенклатуру товарів, причому краще та ефективніше за інщих, то все рівно їй економічно вигідно зосередитись і спеціалізуватись на чомусь одному.
Ще одним важливим наслідком закону, який повинні знати учні, є той, що в світовій економіці будь-яка країна може знайти своє місце в поділі праці, так би мовити зайняти свою нішу.
Далі перед нами постає питання: а чому країни спеціалізуються на різних галузях, від чого це залежить? Тобто далі з учнями ми розглядаємо чинники, які впливають на спеціалізацію. Це питання також не є важким для учнів, тому необхідно разом з учнями розглянути чинники, які впливають на спеціалізацію. Причому варто для кращого розуміння наводити конкретні приклади по країнах.
Основними чинниками, які впливають на спеціалізацію є такі:
Система світового господарства перебуває в постійній динаміці, тому і в розвитку міжнародного географічного поділу праці відбуваються постійні зміни. Безперечно, учнів потрібно ознайомити із сучасними тенденціями поділу праці. Наразі ми маємо такі сучасні особливості МГПП:
Заключна частина уроку присвячується закріпленню знань та висновкам.
УРОК 4
Науково – технічна революція як визначальний етап у розвитку світового господарства
Ця тема надзвичайно важлива для розуміння тенденцій розвитку світового господарства. Науково – технічна революція значно прискорила розвиток світової економіки. За період НТР у світовому господарстві та й у житті суспільства в цілому відбулись кардинальні зміни, які значно вплинули на життя суспільства і його господарську діяльність.
На початку уроку нам потрібно визначити і зрозуміти сам термін – Науково – технічна революція. По-перше, революція передбачає швидкі і якісні зміни у якомусь процесі. По-друге, на противагу революції існує еволюційний шлях розвитку, який передбачає поступові зміни. Також варто зазначити, що ця революція визначається впливом досятнень науково – технічного прогресу на світову економіку. Звідси і виник термін “науково – технічна революція”.
Першопричиною НТР є досягнення і розвиток ряду наук, у першу чергу, кібернетики, генетики, квантової фізики. Початок НТР прив’язують до ряду фундаментальних наукових відкриттів – винайдення електронно – обчислювальної машини, використання ядерної енергії та освоєння космосу. Почалась Науково – технічна революція в середині ХХ ст.
Далі ми з учнями розглядаємо характерні риси НТР. Ці характерні риси визначають суть НТР. До них ми відносимо такі:
В кінці уроку ми маємо ще раз розглянути питання про першопричини виникнення НТР, наукові відкриття, що сприяли виникненню НТР і характерні риси НТР.
УРОК 5
Основні напрями розвитку суспільства в епоху НТР
Характерні риси науково – технічної революції свідчать про всеосяжне значення НТР для людства. НТР вплинула на різні сторонни життя. Тому нам потрібно обов’язково розглянути, у яких напрямах розвивається суспільство на сучасному етапі під впливом НТР. Матеріал уроку є досить складним і вчителю потрібно докласти максимальних зусиль, щоб донести матеріал уроку до кожного учня. В ході уроку ми розглядаємо по пунктах основні напрями розвитку суспільства в епоху НТР.
УРОК 6
Вплив НТР на галузеву, територіальну та технологічну структуру економіки
Безперечно, що Науково – технічна революція суттєво вплинула на галузеву структурe економіки. По-перше змінилась роль окремих галузей. Найбільш прибутковими в епоху НТР стали електроніка, автомобілебудування, літакобудування, ракетобудування, фармацевтика та деякі інші. З іншого боку прибутковість чорної металургії, легкої промисловості зменшилась. По-друге, в сільському господарстві під впливом НТР змінюється співвідношення між рослинництвом і тваринництвом на користь тваринництва. Це пояснюється тим, що тваринництво більш технологічне, там можна у повній мірі застосувати автоматизацію, що дасть можливість максимізувати прибуток. По-третє, НТР внесла помітні зміни в роботу світового транспорту. У першу чергу, це стосується збільшення вантажопід’йомності, швидкості, пасажиромісткості та комфортності пасажирських перевезень. По-третє, в епоху НТР відбулась зміна пропорцій між матеріальною і нематеріальною сферами виробництва на користь сфери послуг. У першу чергу це відбулось завдяки швидкому розвитку світового транспорту та розвитку глобальних засобів зв’язку, зростанню ролі науки, освіти та медичних послуг. По-четверте, В промисловості спостерігається значна диференціація галузей, виникнення нових галузей, звуження промислової спеціалізації. Наука весь час продукує нові ідеї та технологічні розробки, які потім реалізуються у виробництві. У зв’язку з цим і з’являються нові галузі. Крім того окремі підприємства починають спеціалізуватись не на готовому продукті, а на виробництві комплектуючих. Наприклад, автомобільна компанія Daimler має 2000 постачальників комплектуючих практично з усього світу.
Значний вплив здійснила НТР і на географію розміщення економіки. На сучасному етапі з одного боку зростає чинник як концентрації економіки, так і деконцентрації. Концентрація економіки у великих економічних центрах дає можливість максимізувати прибуток завдяки використанню досконалої інфраструктури, зручність зв’язків між компаніями. В результаті на карті світу виникли так звані світові міста, які в значній мірі визначають розвиток економіки світу. Світові міста стають як найбільш конкурентоздатні точки у свіітогосподарському просторі. Про значення світових міст ілюструють такі дані: виробництво товарів і послуг в одному тільки Токіо перевищує виробництво Бразилії вдвічі. Виробництво в межах Чікаго рівне виробництву всієї Мексики. Деконцентрація економіки відбувається у вигляді екстерналізації. Екстерналізація – це процес, коли ряд компаній втрачають свої виробничі функції, залишаючи за собою менеджмент, маркетинг та науково – дослідницьку діяльність. Виробнича складова діяльності компаній переходить до субпідрядників країн, що розвиваються зі значно дешевшою робочою силою. Прикладами таких компаній є наприклад Найк, компанія, яка не виробляє жодного спортивного костюму або футбольного м’яча. Теж саме можна сказати і про Делл, компанію, яка не виробляє жодного комп’ютеру або окмплектуючої частини. В цьому ж ракурсі можна розглядати і роботу наших багатьох швейних фабрик, які виробляють продукцію для багатьох європейських брендових компаній і працюють на так званій “давальницькій” сировині.
У зв’язку з розвитком світового транспорту, глобальних засобів зв’язку та загостренням конкуренції на сучасному етапі значно зросла роль логістики, науки, яка вивчає оптимальні шляхи доставки товару. Більше того, логістика перетворилась на самостійну галузь економіки. В світі все більше зростає число міжнародних логістичних компаній.
Завдяки розвитку глобальних засобів зв’язку в світовій економіці все більшого поширення набувають територіальні віртуальні форми економічних зв’язків, як аутсорсинг та краудсорсинг. Ці форми були впроваджені теж з метою зменшення витрат шляхом залучення менш оплачуваної робочої сили. Аутсорсинг передбачає створення філії компанії , скажімо, в країні, що розвивається. Працівники цієї філії виконують офісну роботу, а потім за допомогою глобального зв’язку передають результати роботи до головного офісу. Краудсорсинг – це маркетингова технологія, яка передбачає залучення споживачів до розробки продукції через соціальні мережі. Компанії, які використовують дану технологію можуть оголошувати різні конкурси в соціальних мережах на розробку моделей продукції. Таким чином фірма здійснює економію на маркетингових витратах.
Один із безперечних проявів НТР – збільшення частки зайнятих у сфері послуг. Швидкий ріст цього сектору економіки відбувається за рахунок науки і наукового обслуговування, освіти, культури та мистецтва, медичних послуг, спорту, індустрії відпочинку.
Значний вплив має НТР і на територіальну структуру економіки. Насамперед, потрібно сказати про зміну чинників розміщення промисловості. Так, розміщення світової промисловості усе менше пов’язане з розміщенням мінерально – сировинних ресурсів. Натомість промисловість все більше орієнтується на міста-порти та споживача. Все це стало можливим завдяки впливу НТР на розвиток світового транспорту. Одним із найважливіших чинників розміщення на сучасному етапі є тяжіння до центрів науки і освіти. Все більшу роль почав відігравати чинник географічного розміщення окремих країн і регіонів. Так , однією з причин швидкого розвитку Сінгапуру є розміщення його на найвіжливіших морських шляхах.
Значну роль відіграла Науково – технічна революція і на перебудову технологічної та організаційної структури економіки. У ХХІ столітті почалася і продовжується перебудова менеджменту та принципу побудови компаній. Більш ефективним стає принцип горизонтальної організаційної побудови компаній. Він передбачає скорочення числа ієрархічних рівнів в середині компанії завдяки тому, що більш ефективними будуть не великі централізовані компанії, а ряд дрібних із гнучкими спеціалізованими формами праці, мережі компаній. Це дозволяє максимально дебюрократизувати роботу та зменшити час на прийняття рішень. Також відбувається трансформація організаційних структур компаній з пірамідальних у плоскі, з мінімальним числом рівнів між вищим керівництвом і безпосередніми виконавцями.
В кінці ХХ ст. відбувається формування принципово нової організації виробництва – постфордизму. На заводах Форда був уперше запроопонований ковеєрний метод виробництва, який знижував собівартість продукції і давав можливість суттєво збільшити кількість виробленого продукту за рахунок екномії на масштабах виробництва. Але такий організаційний підхід до побудови виробництва забезпечував випуск однотипної продукції. А в кінці ХХ ст на заводах Тойота з’явився інший принциповий підхід до організації виробництва, який було названо Постфордизм. Суть його – широке впровадження в промисловості гнучких вирбничих систем. Це, в решті решт, викликало асортиментний вибух на світових ринках. У процесі розгляду цього питання варто провести порівняльний аналіз фордизму і постфордизму, можна це зробити у вигляді простої таблиці.
Фордизм |
Постфордизм |
Масове виробництво стандартизованих товарів |
Дрібносерійне виробництво різних модифікацій товару |
Нав’язування продукції споживачам |
Орієнтація на індивідуальні запити споживача |
Великі складські приміщення |
Безскладський тип матеріалозабезпечення, постачання комплектуючих за принципом «just-in-time» |
Вузька спеціалізація персоналу |
Багатопрофільна спеціалізація персоналу |
Тут ще важливо пояснити учням причини переходу до постфордизму. Основні з них – це розвиток освіти, який дає можливість підвищити інтелектуальний потенціал працівника, розвиток засобів зв’язку і транспорту, який дає можливість економії на постійних витратах (ліквідація складських приміщень), розвиток кількісних і якісних потреб споживачів, на які має реагувати виробник.
Соціально – економічні наслідки НТР
На початку уроку з учнями можна пригадати характерні риси НТР. Однією з характерних рис НТР є універсальність, тобто теза про те, що науково – технічна революція охопила всі сторонни нашого ждиття. У зв’язку з цим нам необхідно розглянути і соціально – економічні наслідки НТР. Потрібно наголосити, що як у будь-якому процесі і явищі ці наслідки можуть бути як позитивними, так і негативними для людства.
Учні мають ще раз пересвідчитись, що у будь-якому явищі є свої позитивні і негативні сторони. Питання соціально-економічних наслідків НТР є дуже об’ємним і тому тут можна приділити увагу і іншим аспектам цього процесу.
Орієнтовні питання для самостійної роботи або семінарського заняття
Марко Бобровський, ліцей “Універсум” Шевченківського району м. Київ